Екранізація автобіографічній повісті Маргеріт Дюрас «Коханець». Це був перший західний фільм після 1975 року, знятий у В'єтнамі при активній участі в'єтнамських кінематографістів. Номінації премії «Оскар» за «найкращу операторську роботу» та Японської кіноакадемії в номінації «Найкращий іноземний фільм», переможець французької премії «Сезар» за «найкращу музику» і Golden Reel Award за «найкращу музику». Головні герої — молода дівчина і Китаєць (так вони звуться у фільмі). Китаєць підвозить її до пансіону на своїй машині, після чого вони починають зустрічатися як коханці в занедбаному будинку. Роман розвивається стрімко, але їх одруження неможливе з огляду на культурні традиції: його сім'я вже призначила дату весілля з рівною йому китаянкою. Вони обидва знають, що у них немає спільного майбутнього, і тому на словах прагнуть переконати один одного і самі себе, що їх зв'язок не заснований на почуттях...

Ці люди втомилися жити в світі, де всі схожі один на одного. Вони вирішили виділяться від інших. Вони називали себе стилягами. Одягаючись у яскраві вбрання і слухаючи Джаз, вони виражали себе як особистості. Але небагато в суспільстві приймали їх вчинки...

Anatoli Yefremovich Novoseltsev works in a statistics institution, whose director is an unattractive and bossy woman. An old friend of his, Yuri Grigorievich Samokhvalov, who gets appointed assistant director of the institution, wants to make Novoseltsev the head of the department but encounters objections from Ludmila Prokopievna Kalugina, the director. Samokhvalov then advises Novoseltsev to lightly hit on the boss. Ironically, Novoseltsev and Kalugina fall in love with each other...