Але навіть на цьому блискучому тлі новий його серіал “Це гріх” виглядає абсолютно видатним. І за визнанням автора - дуже особистим. У Великобританії у серіалу величезний успіх - телевізійні рекорди побиті, зазвичай сувора преса не скупиться на найвищі бали в рейтингах і слово “шедевр” в рецензіях. А що буде, коли серіал вийде в США… 1981 рік. Головні герої - три молодих хлопця, які переїжджають в Лондон, щоб знайти себе. Річі, родом з острова Вайт, вступає до столичного університету, але хоче стати актором, Роско біжить від релігійної сім'ї вихідців з Нігерії, а Колін, виїхавши з Вельсу, влаштовується на роботу в ательє. Всі вони - геї. Протягом наступних років вони будуть разом знімати квартиру, влаштовувати божевільні вечірки, закохуватися і сваритися з родичами через власну орієнтацію, але головне - зіткнуться з епідемією СНІДу, яка забирає життя їхніх друзів. Про те, як зі СНІДом і ставленням до нього суспільства боролися в США, ми вже знаємо з фільму “Далласький клуб покупців” і серіалу “Двійка” Девіда Саймона. В Англії усе було не краще. Геїв там в 80-х звинувачували в поширенні хвороби, закликали їх уникати, сподівалися, що ЛГБТ-спільнота знищить саме себе і проблема вирішиться, бо люди традиційної орієнтації не можуть заразитися. Відразу скажу, в серіалі дуже багато відвертих сцен сексу. Особливо в першій серії. Думаю, що Девіс навмисно відсікає тих глядачів, хто ще не до кінця впевнений у своїй толерантності. ⠀ Але ті глядачі, хто вирішить дивитися, точно оцінять проєкт, захопляться його жовіальною енергією, чарівністю характерів, емоційністю і глибиною висловлювання.

Індійський серіал “Злочини в Делі” вийшов на Netflix і завоював “Еммі” як “Найкращий міжнародний серіал”.

Netflix нарешті випустив четвертий сезон свого найбільш амбітного серіалу - “Корони”. З кожним роком цей серіал стає тільки краще, що блискуче підтверджує і новий сезон.

Але мені хочеться написати про інший проєкт Тома Тиквера - серіал “Вавилон-Берлін”, над четвертим сезоном якого зараз кипить робота. ⠀ В основі сценарію - детективні романи сучасного німецького письменника Фолькера Кутчера, який, за власним визнанням, надихався фільмами Фріца Ланга. Кожен кадр серіалу можна розгадувати як ребус: ось смокінг Марлен Дітріх, ось монокль зловісного доктора Мабузі, а ось капелюх Петера Лоррена. ⠀ Дія серіалу розгортається в кінці “бурхливих” двадцятих. На Александерплаці ще немає телевежі. На вулицях співають пісні і просять милостиню інваліди Першої світової, на будь-яку роботу, навіть найбруднішу, вишиковується черга. Ночами місто занурюється в сомнамбулічні веселощі: шампанське ллється рікою, в клубах танцюють оголені красуні, мафія вибирає нову жертву, російське підпілля (а як же без нього!) готує контрреволюцію. ⠀ Поліцейський Гереон прибуває з Кельна до столиці Веймарської республіки, щоб знайти фотографію, яка компрометує бургомістра Кельна Конрада Аденауера (майбутнього знаменитого канцлера). На екрані, здається, абсолютно безпорадний герой-детектив. У першій же сцені його гіпнотизує загадковий лікар (і знову привіт експресіонізму в особі Калігарі і Мабузі), у другій він в гонитві за злочинцем втрачає табельну зброю, в третій - валяється поруч з унітазом в калюжі власної сечі. Але так відбувається тільки на початку серіалу... ⠀ Авторів більше індивідуальної психології цікавить психологія мас. Колективне несвідоме, а не особисте. Тому що мурашиний натовп на Александерплаці, який бреде по своїх справах, захоплює більше, ніж гонитва за злочинцем. Тому заведений натовп танцює під магнетичну пісню (оммаж групі Leibach), ніби зливаючись в єдине колективне тіло і синхронно піднімає вгору праві руки.

Так на Netflix вийшов семисерійний “Ферзевий гамбіт” - екранізація роману The Queen's Gambit американського письменника Волтера Тевіса.

Переглянув серіал 2001 року “Брати по зброї”. Він був зроблений Стівеном Спілбергом і Томом Генксом після колосального успіху “Врятувати рядового Раяна” на основі документальної книги Стівена Ембровза. На початку двохтисячних серіал справляв неймовірне враження. І зараз він виглядає краще за більшість сучасних серіалів.

Мені дуже сподобався серіал, зроблений у жанрі, далекому від моїх уподобань. Десятисерійний “Тед Лассо” від Apple + виявився розумним, лукавим і дуже симпатичним. ⠀ Після скандального розлучення британської бізнес-вумен Ребеці Велтон дістається улюблене дітище колишнього чоловіка-зрадника - футбольний клуб “Річмонд”, який входить в англійську прем'єр-лігу. Ображена дружина виганяє тренера команди і запрошує на його місце Теда Лассо з далекої Америки. Лассо тренував команду коледжу в Канзасі і світ дізнався про його існування з вірусного ролика на YouTube, в якому він танцює зі своїми підопічними шалений переможний танець. ⠀ Смішний вусатий американець плутається в термінах, не знає правил гри, й гадки не має, що таке офсайд, а на прохання назвати хоч одного відомого гравця згадує тільки Роналду і “цього мужика з фільму - “Грай як хтось там”.

Видатний серіал

Платформа Apple TV + презентувала трейлер свого поки найбільш амбітного проєкту - екранізації знаменитої серії фантастичних романів "Фундація" Айзека Азімова. Це історія, яку називають однією з головних фантастичних книг XX століття, вже вплинула на кінематограф - відомо, що “Фундація” надихала Джорджа Лукаса, коли він придумував свої "Зоряні війни". Подивившись трейлер, Ви легко в цьому переконаєтеся. Дія “Фундації” відбувається в Галактичній Імперії - наддержава, що охоплює весь Чумацький Шлях. Математик Гері Селдон за допомогою розробленої ним науки “психоісторії” пророкує неминуче падіння Імперії і наступ темних віків. Селдон створює “Фундацію” - організацію, яка повинна згідно з розрахованим на тисячу років вперед “планом Селдона” зберегти і відродити цивілізацію.

Багато хто стверджує, що Tiger King - найпопулярніший документальний проєкт в історії. Я не здивований - серіал надзвичайно захоплюючий.

Це дуже гуманістичний і навіть зворушливий серіал. Ним керує любов. Так, любов героїв один до одного, але всіх і Раяна Мерфі - до кіно. Останні роки великі майстри дозволяють собі мріяти. Не тільки про майбутнє, але і про минуле. Як би було чудово, якби... Група євреїв-спецназівців з примовками і посмішками скальпувала полонених німців, а вся нацистська верхівка заживо згоріла в паризькому кінотеатрі за рік до кінця Другої Світової війни.. А два мисливця за головами, істинний арієць доктор Кінг Шульц і "ніггер” Джанго покарали б в 1858 році "старий, добрий Південь" за гріх рабовласництва... А Шарон Тейт і її друзі не загинули б, розтерзані бандою Менсона…

Автор “Американської історії злочинів” і “Ворожнечі” Раян Мерфі отримав гарантію виробництва десяти серіалів і трьох фільмів протягом найближчих років. Перший з цих проєктів - “Політик” - був, по-моєму, якісною, але конвенційною історією про непереможний цинізм.

Вийшло у світ довгоочікуване продовження чудового серіалу Паоло Соррентіно “Молодий Папа”, історія про вкрай незвичайного понтифіка Пія XIII, приголомшливо зіграного Джудом Лоу. У “Новому Папі” понтифіків вже троє, вони змінюють один одного по черзі; одного з них грає великий Джон Малкович. Соррентіно продовжує вивчати, як найбільш традиційні інститути суспільства реагують на виклики сучасності. І як змінюються, якщо змінюються, люди, наділені владою. Світською і, звичайно, духовною.

“Ранкове шоу” - відмінний привід для обговорення найгострішої проблеми сьогоднішнього дня. А для себе я називаю те, що відбувається останньої фазою гендерної революції... Можливо, надмірно пафосно.

Зараз важко щось порівняти з "Грою престолів". Не тому, що це захоплююче, а тому, що це історія, яка дивним чином поєднує в собі масу художніх рішень і сучасних змістовних смислів. З одного боку, це готичний роман, де головний герой завжди знаходиться в пошуку свого генетичного коду. З іншого боку, це фентезі, але в якому казка вимита - ми маємо справу зі світом, в якому будь-який персонаж може отримати удар в спину від найближчої людини і очікувати милосердя від найбільш запеклого негідника. І це дуже сучасний політичний роман, найгостріше свідоцтво про час.

“Телефонуйте ДіКапріо” - восьмисерійний серіал, в якому автор гострих комедій Жора Крижовніков (він же Андрій Першин) вперше вступає на територію психологічної драми. Щоправда, спочатку думаєш, що серіал - це сатира на російське телебачення. Але незабаром історія про двох братів-акторів обертається міркуванням про успіх і смерть. І надовго залишається в голові.

“Вавилон - Берлін” - один з найбільш амбітних європейських телепроєктів року - за масштабом постановки, і за рівнем залучених в проєкт професіоналів. Режисер - Том Тиквер, з яким я перетнувся на “Хмарному атласі”. Дія серіалу відбувається в кінці 20-х років в Веймарській Німеччині, та цей час дає можливість змішати кілька жанрів - політичний трилер, нуар, історичний роман і все це з елементами еротики... Головний герой - поліцейський інспектор з Кельна, що приїжджає в Берлін розслідувати справу, яка ставить під загрозу бездоганну репутацію бургомістра Кельна Конрада Аденауера (того самого!).

Історію викрадення онука найбагатшої людини на Землі Пола Гетті в цьому році розповідали двічі: в відверто слабкому фільмі Рідлі Скотта і в видатній телевізійній драмі “Траст”, перші два епізоди якої зняв Денні Бойл. Він дохідливо пояснив, в чому різниця його серіалу з фільмом: в серіалі онук Гетті - не жертва, а організатор власного викрадення. Тобто серіал - не драма, як фільм Скотта, а трагікомедія. Як і любить Денні Бойл.

Ще десять років тому “Патрік Мелроуз” напевно став б не міні-серіалом, а фільмом - історія чоловіка, який несе через усе життя жахливу дитячу травму, завжди була невід'ємним атрибутом авторського кіно. Але сьогодні такого роду трагічні людські історії повноцінно зажили на малому екрані і в серіальному форматі. Історія про людину з важким посттравматичним синдромом - останній серіал, від якого можна чекати іронії, проте “Патрік Мелроуз” - місцями дуже смішний серіал.

Ізраїльська драма “Фауда”. Я вже писав про неї окремо і тому обмежуся нагадуванням: це історія про бійців спецзагону ізраїльської армії під назвою “сумнівні араби” - чиї бійці виглядають, як араби, говорять на бездоганній арабській, знають в найдрібніших деталях уклад життя, релігійні та культурні звичаї і можуть “зійти за свого” в будь-якому поселенні на іншому березі річки Йордан. Що важливо - і палестинці, і ізраїльтяни в серіалі - не супергерої або ж суперлиходії, а справжні, живі і складні герої. Саме тому в арабських (!!) країнах цей серіал користується не меншою популярністю, ніж в Ізраїлі.

Мабуть, жоден серіал або фільм останнього часу не свідчить про різницю поколінь так виразно, як робить це серіал “Статеве виховання” (Sex Education) від Netflix.

Серіал, про який я напишу, не з тих, що вражає, змушуючи подумки до себе повертатися, не з тих, наступну серію якого чекаєш, тремтячи від напруги і лаючи себе за це. Навпаки - цей серіал покращує настрій і викликає посмішку. “Дивовижна місіс Мейзел” саме така.

Перший сезон "Мисливця за розумом" залишився в пам'яті.