«Невидимі жінки» — це перша книжка про гендерні нерівності, заснована виключно на фактах та статистиці. Це більш ніж 100 років досліджень прихованих гендерних даних про жінок, що творили історію на рівні з чоловіками. Офіцерка Ордена Британської імперії, борчиня за права людини, у «Невидимих жінках» авторка викриває гендерну нерівність там, де її, здавалося б, годі й шукати: на клавішах фортепіано, у програмах розпізнавання голосу, у клінічних випробуваннях лікарських засобів… Коли розробники продуктів і технологій, замість аналізувати цільову аудиторію, збирають дані про типового чоловіка, навіть сухі цифри можуть підгуляти! Жінки в цій системі залишаються непоміченими. Сфери життя, підлаштовані під чоловічі потреби, некомфортні, та більше — небезпечні для жінок. Але так буде не завжди...

Судовий антрополог Девід Гантер утратив дружину і дочку. Покинувши роботу, він переїздить до містечка Менем та влаштовується на посаду терапевта. Ніхто з нових знайомих і гадки не має про минуле Девіда. Здається, його життя потихеньку повертається у спокійне русло. Поки місцеві хлопці не знаходять на болоті тіло вбитої жінки. Згодом зникає ще одна жінка, а за кілька днів знаходять і її понівечене тіло. Схоже, в Менемі з’явився серійний убивця. У містечку наростає тривога. Мешканці підозрюють одне одного у скоєному. Девід не може стояти осторонь та втягується в розслідування. До того ж остання зникла - нова знайома Девіда.

В темному-темному лісі під зливою рішучий чоловік вистежує налякану жертву. Сеїчі Кірішіма сьогодні збирається вбити свою дружину. Вона — понад усе прагне вижити. Колись їхні бажання збігалися… Ще рік тому ця сім’я була щасливою… Він був успішним письменником, люблячим чоловіком, веселим батьком маленького хлопчика. Все було так добре… Чому ж він сьогодні в лісі полює на власну дружину? Тому що щастя не вічне. В один момент він втратив все. Після відмови видавця Кірішіма потонув у боргах і пірнув у темряву з головою. Останній його роман покаже, як він спускався в пекло…

Збірка, що її ви тримаєте зараз у руках, просто просякнута прокляттями. Та ви в безпеці - когорта майстерних письменників ув'язнила магію на сторінках цієї книжки і вона здатна лише добряче полоскотати вам нерви та змусити замислитися над деякими речами у реальному житті. Тут зібрано філігранні стилізації давніх казок і сучасніші спроби завдати комусь шкоди надприродним шляхом, та це у будь-якому разі краще за травмування подіями, що відбуваються у світі останнім часом. Тож приємного читання!

ЛЮДСТВО ВЖЕ МАЛО ШАНС. Ким тільки Памела Айслі не побувала у своєму житті: живою богинею, суперлиходійкою, активісткою, науковицею і навіть устигла померти. У новому тілі, про яке вона не просила, і з новим почуттям мети, Плющ залишає Ґотем і вирушає довести свою найбільшу справу до кінця — вручити світові подарунок, який виправить завдану йому шкоду... тобто покласти кінець людству. «Отруйний плющ: Непорочне коло» містить випуски №1-6 номінованої на премію GLAAD Media Awards сенсації від Ґ. Віллов Вілсон, Марціо Такари та Аріфа Пріанто, а також дві прологові історії зі сторінок ювілейного спецвипуску Gotham City Villains Anniversary Special і «Бетмена», величезну галерею варіативних обкладинок та інші доповнення!

Демонологія – це осмислення темного, химерного та потойбічного у народних віруваннях. У цьому виданні представлено три класичні погляди на українську демонологію: історика Володимира Антоновича, який досліджував документи відьомських процесів; етнографа Володимира Гнатюка, який вивчав народні перекази про нечисту силу; письменника та фольклориста Івана Нечуя-Левицького, який прагнув вписати українську міфологію в ширший європейський контекст. Від переказів про русалок, лісовиків та вовкулаків – до історій про спалення відьом в українських селах: ці наукові праці передають дух свого часу, коли магічне мислення ще не вважалося всього лише забобонами, а віра в чаклунство була повсюдною та щирою.

26 квітня 1986 року, Чорнобиль: ядро реактора атомної електростанції починає плавитися. Це найбільша ядерна катастрофа ХХ століття. Хмара, навантажена радіонуклідами, пролітає тисячі миль у будь-який бік, забруднюючи природу, міста, і людей, які й не здогадувалися небезпеку і не могли себе захистити. Емманюелю Лепажу було 19 років, коли він, недовірливо, дивився і слухав ці новини по телебаченню. 22 роки потому, квітень 2008 року: Лепаж їде до Чорнобилю, щоб розповісти, як текстом, так й ілюстраціями, про життя вцілілих людей та їх нащадків, які живуть на забрудненій радіацією землі. Хоча тема Чорнобилю багато висвітлена в репортажних та історичних виданнях, охудожненої та графічної літератури на цю тему майже не існує. Саме тому цей роман не тільки важливий для українців, а й здатен привернути достатньо уваги через свою якість та осібність. Вперше роман був виданий в 2012 році і звідтоді перекладений на кілька мов, зокрема англійську.

Для написання цієї книжки відомому польському репортерові Вітольду Шабловському довелося свого часу об’їздити кілька колишніх радянських республік. Він спілкувався з особливими кухарями — Вік­тором Бєляєвим, який контролював кремлівську кухню, із тими кухарями, які працювали в часі воєн, що розв’язала Росія, з кухарками Чорнобиля, а також тими, які пережили й запам’ятали на все життя часи Сталінського Голодомору в Україні. Та власне через кухонні двері можна так добре показати не лише людські історії, смакові звички чи вподобання кухарів і тих, кому вони готували, а й маніпулятивні механізми влади — жорстокої та безжальної, зосередженої в руках божевільних вождів, генсеків та інших радянських партійних діячів. Не розумієте, як їжа може служити пропаганді? У країнах, що називалися Радянський Союз, її подавали у кожній смаженій котлеті й кожній радянській їдальні від Калінінграда до Північного полюса, від Молдови до Владивостока. Політика, на жаль, була присутня і в тому, що їв перший секретар, і в тому, що споживав чи не мав що їсти пересічний громадянин великої тоталітарної утопічної держави.

Санітарка моргу Кессі Рейвен звикла до того, що люди не розуміють її вибору професії. Невже немає іншого способу заробити на життя, ніж копирсатися в нутрощах померлих? Але ніхто не знає того, що знає Кессі: мертві можуть говорити. Вони прагнуть поділитися тим, що турбувало їх перед смертю. Рейвен бачила і «чула» сотні тіл, але це вперше на її робочому столі опинилася близька людина. Висновок патологоанатома — нещасний випадок, але померла з ним не згодна і підштовхує Кессі почати власне розслідування…

Що спільного у чубатих синиць і українських господинь? Чому самкам пінгвінів подобаються гладкі чоловіки та чим Дарвіну не вгодили павичі? Чи справді існує лебедина вірність і як качки дають раду нахабним залицяльникам? І чому українцям слід перейматися через папугу Крамера, що оселився в Києві? Відповіді на ці запитання знає орнітологиня Наталя Атамась, яка у своїй книжці розповідає про те, як живуть птахи і наскільки їхня поведінка схожа на людську (чи то навпаки — наші звички нагадують пташині). Наталя з гумором пояснює, для чого птахи заводять гареми та як “редагують” кількість і якість власного потомства, як вони будують гнізда й шукають пару, планують зимування та чому пари розлучаються і залишають свої родини. Особливе місце у книжці присвячено культурі бердвочингу, тобто спогляданню й дослідженню птахів, і його терапевтичному впливу на людей.

Уявiть собі: солоденьке — можна. Шоколад, фастфуд, морозиво? Тренер дозволяє! Чогось бiльше, чогось менше. Можна солити страви, їсти по-людськи, а не пташиними порціями й навiть запивати все водою. Монодієти, харчування сонячним промiнням чи що там ще вихваляють фiтнес-б(л)огинi — це не про схуднення! 50 мiфiв, що заважають позбутися черевця та бокiв, будуть зруйнованi, а об’єми талії та стегон — зменшенi. Хотiти схуднути не соромно. Соромно вiрити побрехенькам про злi цукерки та пiдступнi вуглеводи. Готовi дізнатися, чому популярнi дієти не спрацювали? І не ховайте далеко вузькі джинси, що їх придбали для стрункішої версії себе…

Себастьян — дворецький знаної англійської родини аристократів Фантомгайвів. Надзвичайно освічений і винятково гідний, феноменальний кухар і майстер бойових мистецтв... він бездоганний у всьому! Він завжди опліч свого пихатого 12-річного господаря, зодягнений у вугільно-чорний фрак. Ця манґа про дворецького як ніколи гоже пасуватиме до чаю.

Одного вечора посестра Еббі — Норін — не зʼявляється в кампусі. Ковен обіцяє докласти всіх зусиль, щоб знайти її. Та іншу відьму, зниклу десятки років тому, вони шукають і досі… Еббі не заспокоїться, доки не знайде подруги самотужки. Пошуки повсякчас заводять дівчину в заборонений ліс і наштовхують на розкриття інших страшних таємниць академії.

«Сни Айнштайна» – перекладена понад тридцятьма мовами світу книжка американського фізика та письменника Алана Лайтмена. Це роман-колаж, що описує сновидіння про час, які нібито наснилися молодому Альберту Айнштайну, коли той працював у бернському патентному бюро, водночас розробляючи свою теорію відносності. У снах Айнштайна час то рухається по колу, то лине у зворотному напрямку, то застигає, то сповільнюється. Уявні світи, де люди живуть вічно або лише один день, не можуть навіть помислити про майбутнє чи, навпаки, здатні зазирнути у прийдешнє, спонукають замислитися про вплив часу на нашу поведінку, про те, наскільки ми вільні у своїх діях і про змогу відчувати щастя – попри все.

Не знайшовши нормальної роботи з дипломами журналісток, Василина та Ліза вирішили заробляти... Паранормальними розслідуваннями. Все пішло шкереберть після замовлення від міського духа, що мешкав у підвалі будинку із могильних плит. Бо виявилось, що вулицями нишпорить готична лоліта із силами незрозумілої природи, з вини якої відкриваються розломи в реальності!

Звичайний шкільний проєкт звичайної британської школярки зі звичайного британського містечка розворушив давно забуту справу про вбивство… Жертва — красуня-білявка, зірка школи… Тіла не знайшли, проте дівчина офіційно мертва. І всі в курсі, хто убивця — це однокласник жертви, якого знайшли в зашморгу в лісі із запискою-зізнанням. Усі звикли, усі впевнені, що все саме так. Усі, крім Піппи Фіц-Амобі! Вона уперто й наполегливо шукає справжнього вбивцю. Справа просувається… Напруга зростає… І ось ніби фінал… Піп здається, це справжнісіньке дно! Але знизу вже постукали.

Будинок сім’ї Бентрі сколихнула нечувана подія: рано-вранці в бібліотеці слуги знайшли тіло мертвої дівчини. Вона одягнена у вечірню сукню, яскравий макіяж розмазався по щоках, та найголовніше - ніхто її не знає… Хто вона? Як потрапила сюди? Запитань стає дедалі більше… А згодом у закинутому кар’єрі знаходять рештки ще однієї дівчини. Чи пов’язані ці злочини між собою? Місіс Бентрі звернулася по допомогу до своєї давньої подруги - міс Марпл. А та вже напевно зможе вивести вбивцю на чисту воду.

Ця книжка — про комунікацію, але цілком із незвичного ракурсу. Порівнюючи спілкування дорослих і дітей (на прикладі своєї доні), авторка робить несподівані відкриття. Зокрема про те, що ми, дорослі, втрачаємо наше дитяче вміння комунікувати по-справжньому: на рівні слів, мовчання, співопису, обіймів, цілунків, запахів тощо. А ще втрачаємо свіжий погляд на себе, на світ і на речі у ньому.

Юна Емі завжди знала, що ліс навколо її дому рясно населений привидами й чудовиськами – Незліченні мари Округ Гурроу. Але на передодні свого вісімнадцятиріччя вона усвідомлює, що пов’язана з цими істотами.

Як швидко й безболісно позбутися страшних і смішних стереотипів про фемінізм? У новій книжці Тамари Марценюк — огляд основних етапів світового феміністичного руху, його ключових постатей і праць, а також здобутків, що їх нині сприймаємо як належне. Крім історії та теорії, тут багато інформації про сучасні феміністичні тренди, фемактивізм, людей і організації, які нині працюють в Україні задля забезпечення рівних прав для жінок і чоловіків. До кожного розділу — посилання на тексти, фільми, відеолекції та інші корисні ресурси, що стануть у пригоді всім зацікавленим.

Несподівано зійшовши з потяга в маленькому селищі, Юдзуру та його наречена Мако зустрічають плакальницю — жінку виняткової професії, яка невтішно ридає на похороні. Після цієї зустрічі Мако змінюється — вона не може втамувати свого плачу! В іншій історії, зголосившись померти разом, Міка та Норіо йдуть до Аокіґахари, сумнозвісного лісу самогубців. Проте смерті вони там не знайдуть, натомість зустрінуть потойбічну силу, що назавжди перемінить їхні життя.

Голий Вуд — пустельна місцина на узбережжі Круглого моря, де віднедавна не стихає стукіт молотків. Тут безперервно триває знімальний процес, будують і перебудовують декорації для грандіозних блокбастерів із погонями, пригодами та шаленими пристрастями. Голий Вуд марить снами й ілюзіями, Голий Вуд гарантує щасливий кінець і порятунок світу в останню хвилину, але тільки на екрані. Тисячі глядачів ринули в кінотеатри, ідея кіно захопила всіх, а тим часом з Дискосвіту потихеньку почала втікати реальність. Диск знову у небезпеці! На порятунок вирушають герой-коханець Віктор Маргарино, старлетка Делорес де Гріх та Дивопесик Гаспод.

Для того, щоб вирушити в подорож, достатньо... не підніматися з улюбленого крісла. Навпаки: загорніться у затишну ковдру, увімкніть улюблену музику, розгорніть цей фантастичний Атлас і — вуаля! — обирайте маршрут та прямуйте відкривати найдивовижніші, найхимерніші, найчарівніші місця планети. Неймовірні світлини, обов’язкові карти, описи місцин з усіх регіонів світу. Ви можете потрапити куди завгодно, навіть до таких потаємних куточків, про які не розкаже жодний путівник чи тревел-шоу. «Atlas Obscura» — це музей дивовижних і нетипових туристичних об’єктів, який надихає на подорож. Затяті мандрівники запевняють: такого вони ще не бачили... «Акустичні дзеркала» у Ґрейтстоні, Гайґейтське кладовище, фонтани-жартуни палацу Гельбрунн, таємні ліонські коридори, шпигунська станція Тойфельсберґ, курорт-привид Вароша — go!

Ода до читацтва! Чарівні комікси з цієї збірки показують, як це — бути залюбленими в книжки, книжечки, книжульки! А ще — книгарні! Й бібліотеки теж! «Книжки – то любов» – книжка-подарунок для всіх, хто обожнює аромат друкарської фарби, годинами полює на справжні скарби серед полиць і залюбки поринає в нові світи, спорядившись лише чаєм і зручною ковдрою. У коміксах Деббі Тан думки й звички книголюбок та книголюбів відображені кумедно і правдиво.