А так, загалом, мемуари дуже цікаві.

Це проооооосто здуріти, який крутий роман!!!!! За останніх 2 роки він у моєму топ-5 десь між «Добрими предвісниками» Геймана і Пратчета та «Все те незриме світло» Ентоні Дорра!

Це проооооосто здуріти, який крутий роман!!!!! За останніх 2 роки він у моєму топ-5 десь між «Добрими предвісниками» Геймана і Пратчета та «Все те незриме світло» Ентоні Дорра!

Це проооооосто здуріти, який крутий роман!!!!! За останніх 2 роки він у моєму топ-5 десь між «Добрими предвісниками» Геймана і Пратчета та «Все те незриме світло» Ентоні Дорра!

Старий, добрий Буковскі, «Поштамт» і «Сендвіч із шинкою» якого я полюбив ще у нульових. І він знову не розчаровував! Все той же брутал, матюки, присмак дешевого бухла і усвідомлення, що весь світ лайно.

Старий, добрий Буковскі, «Поштамт» і «Сендвіч із шинкою» якого я полюбив ще у нульових. І він знову не розчаровував! Все той же брутал, матюки, присмак дешевого бухла і усвідомлення, що весь світ лайно.

Вахтанг Кіпіані вкотре зробив хорошу справу і звів на 700 сторінках книги масу цікавої інформації. Насамперед, це документи з архіву колишнього КДБ УРСР: протоколи допитів, заяви «стукачів», постанови судів і т.д. Окрім цього, багато спогадів сучасників Стуса, інших українських дисидентів, тих, хто разом з ним відбував несправедливі заслання у мордовських таборах, включно зі свідченнями тих, хто востаннє бачив Стуса перед його загибеллю.