В сборнике рассматривается то, как пересекаются класс, нации и гендер на постсоветском пространстве. Как сообщает Елена Гапова в предисловии, «тексты были написаны в попытке осмыслить некоторые тенденции постсоциализма, а также принять участие в выработке критической позиции в отношении к ним». Гендер не существует сам по себе, а некоторые традиционные символы власти (правитель – мужчина, изображение страны как родины-матери, нуждающейся в оберегании) не только политически нагружены, но и отражают гендерный порядок в обществе. Процесс формирования экономического неравенства сопровождается возрождением культа мускулинности, возникновением новой буржуазной семьи, где женщине отведена определенная роль, вполне традиционная. Исследуя взаимоотношения класса, генедра и национального строительства на конкретных примерах из недавнего прошлого — процесс Pussy Riot, дело Светланы Бахминой и др., — автор выстраивает картину современного российского общества и помогает увидеть скрытые социальные процессы. («Горький» опубликовал большое интервью с Еленой Гаповой, посвященное этой книге).https://gorky.media/intervyu/v-liberalnom-kontekste-feminizm-popadaet-v-lovushku/

На хвилі цікавості до народних звичаїв, традицій і обрядів дуже виразними стали «білі плями» у наших знаннях про найбільш табуйовані сфери соціального, родинного, фізіологічного життя україн- ського жіноцтва у доіндустріальному суспільстві. Як наші прабабусі отримували сексуальне виховання і знання про інтимні стосунки з чоловіками? Як влаштовували ці стосунки в селянській хаті, де мешкали кілька поколінь однієї родини? Як за допомогою жіночої господарської магії та народної медицини вирішували проблеми планування народжуваності та безпліддя, недостатньої або ж надмірної уваги з боку протилежної статі? Прочитавши цю книжку, ви краще зрозумієте дивовижну українську міфопоетичну картину світу, зможете розкодувати її символіку та збагатити власну духовну культуру.

Історична розвідка про соціальне становище українського жіноцтва від дев’яти дослідниць • За підтримки Інституту народознавства НАН України • Дослідниці-історики, які спеціалізуються на вивченні минулого українських жінок, розкривають різні сторони процесів модернізації, під впливом яких українкфи ставали такими, якими є тепер Процеси модернізації стрімко увірвалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ століття, радикально змінюючи їхні соціальні ролі, повсякденне буття, систему цінностей, світогляд, сфери діяльності. Де були і що робили жінки у вирішальні моменти історії України? Як вели себе під час примусової колективізації? Як переживали нацистських окупантів? Чи боролися з радянською владою у національному підпіллі? Як здолали Голодомор? Що для них означало «бути жінкою» у ті часи? Війна спонукала українок відчути себе громадянками, взявши до рук зброю, стати пліч-о-пліч з чоловіками у боротьбі за нове життя. Але ролі жінок того часу виходили далеко за рамки шаблонного набору «жертва, героїня або зрадниця». Професійні історики, які взяли участь у проекті: Ольга Бежук — доцентка Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Гжицького Марина Вороніна — доцентка Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди Марта Гавришко — молодший науковий співробітник Інституту українознавства НАН України Мирослава Дядюк — завідувачка відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. Стефаника НАН України Оксана Кісь — старший науковий співробітник, докторантка Інституту народознавства НАН України Катерина Кобченко — старший науковий співробітник Інституту українознавства філософського факультету КНУ ім. Шевченка Олена Стяжкіна — професор Донецького національного університету Іванна Черчович — молодший науковий співробітник Інституту українознавства НАН України Мар’яна Байдак — аспірантка Львівського національного університету ім. Івана Франка

Думаю, все мы слышали о тех далеких-далеких временах, когда на планете царил матриархат. Но о самом матриархате мы знаем ничтожно мало, более того его приято представлять некой негативной калькой с патриархата. Кроме того, принято считать, что коли уж патриархат повсеместно сменил общество матрилинейности, то, следовательно, патриархат является более прогрессивной формой социального устройства. Риан Айслер пишет о том, что новейшие археологические исследования и свежий взгляд на уже имеющиеся свидетельства говорят о том, что это было несколько не так.Каким было общество до патриархата? Что привело к падению общества матрилинейности, в какие последствия это вылилось для человечества в целом?На эти и многие другие вопросы авторка пытается найти ответы, используя данные новейших научных исследований.Отдельную главу занимает описание великой и прекрасной Крито-минойской цивилизации - последнего оплота матрилинейности.Полную статью о книге можно найти здесь: https://fem-books.livejournal.com/124309.html