У 2013 році все роздратування, розчарування, відчай Трієра вилилося в монументальну «німфоманка» - найдовший (в повній версії він триває п'ять з половиною годин!) І самий нецензурний його фільм. Це завершення неформальної «трилогії депресії», розпочатої «Антихристом» і «Меланхолією» (так цикл названий критиками, режисер після скандалу в Каннах відмовився від будь-яких заяв, інтерв'ю та спілкування з пресою).

«Догвілем» Трієр почав нову трилогію «С.Ш.А. - країна можливостей», але дістався тільки до другої з трьох букв. Два роки по тому вийшов «Мандерлей», де місце Кідман в ролі Грейс зайняла інша актриса, Брайс Даллас Ховард. Знятий точно в такому ж стилі фільм представляв собою медитацію на теми расизму і рабства. У Штатах він фактично не був помічений і оцінений, в Європі викликав різку критику. Третя частина передбачуваної трилогії «Васінгтон» так і не була знята.

Нещастя множаться, поступово приводячи героїню, вимушену мовчати про свою недугу, на ешафот - ймовірно, «Танцююча в темряві» ще й один з найсильніших фільмів про смертну кару. Втіхою для Сельми служить її любов до американських мюзиклів. Вона відключається від жорстокої реальності, пірнаючи в мрії про солодке кіно, де всі танцюють і співають, а в фіналі забезпечено щасливе вирішення будь-яких конфліктів.

Одночасно злий шарж на ліву ідею і своєрідна утопія, авангардний тренінг і ляпас громадському смаку, «Ідіоти» містять і несамовиту історію Карен (Боділ Ергенсен), відлюдькуватої жінки середнього віку, яка долучилася до «Ідіотів» заради подолання особистої травми. Один з найпотужніших і безкомпромісних фільмів Трієра залишається без міжнародних нагород - замість них Канни нагороджують інший фільм «Догми 95», «Торжество» Томаса Вінтерберга. Зате «Ідіоти» потрапляють в «культурний канон Данії», будучи таким чином зарахованими до сучасної класики.

Справжній успіх нарешті приходить до амбіційного режисера з «Європою», нагородженою двома призами в Каннах і, яка моментально отримала культовий статус. Це завершення «Є-трилогії», в якій Трієр осмислює своє ставлення до Європи. Герой, як і в двох попередніх картинах, - ідеаліст, який хоче блага, але призводить світ до катастрофи (цей почасти автобіографічний і автопародійний персонаж з'являється практично у всіх фільмах Трієра).