Формально «Великий майстер» - байопік одного з улюблених історичних персонажів в Китаї, великого вчителя бойового мистецтва Він-Чунь Іп Мана, чиїм учнем був Брюс Лі. Однак, як і слід було очікувати, картина Вонга Карвая гранично далека і від традиційного життєпису, і від авантюрного фільму з віртуозними бійками - незважаючи на те, що бойові сцени в «Великому майстрі» дивовижно ефектні і поставлені легендарним Юень Ву-Піном (він же працював над «Матрицею», «Убити Білла» і десятками культових гонконгських бойовиків).

У «2046» героїня Су Лі Чжень з'являється тільки в спогадах героя. Сам же Чоу Мо-Ван, переживаючи розлучення з коханою, нагадує нам про розгублених поліцейських «Чунцінського експресу» або страждаючого коханця з «Щасливі разом», зіграних все тим же Тоні Люн Чу Ваєм. «2046» - його акторський бенефіс і апофеоз.

Все в цьому фільмі говорить про потребу в любові, буквально розлитої в повітрі, і неможливості її задоволення. Вершинними здобутками можна назвати і акторські роботи того ж Тоні Люн Чу Вая, який отримав заслужений приз в Каннах, і Меггі Чун, прославленої зірки азіатського кіно, яка знімалася у Вонга Карвая, починаючи з його першого фільму.

Досі уникаючи «соціального» навантаження в своєму кіно Вонг Карвай був проголошений ключовою фігурою «нового квір-кіно» 1990-х, а «Щасливі разом» до сих пір вважаються найвпливовішим ЛГБТ-фільмом азіатського кінематографа.

У центрі - дві прямо не пов'язані історії кохання. Їх героями режисер зробив поліцейських, кинувши виклик законам кримінального жанру: наркоторгівлі і погоні за злочинцями в «Чунцінському експресі» перетворилися в фон для основної ліричної дії, детективи ж займали свій часу безцільним блуканням по нічних вулицях і безрезультатними дзвінками відсутнім коханим.