Без перебільшення - найбільш полемічна книга десятиліття. Історія Джуда, який зазнав в дитинстві дикого насильства і долає його наслідки протягом усього життя, розколола аудиторію. У книзі Ханьї Янагіхари кожен знаходить глибоко особисте і пристрасно на це реагує.

Цей роман у трьох частинах, об'єднаних темою неминучої війни, яку всі герої чекають, справляє дуже сильне враження. З цікавого: друга частина книги - це монолог журналіста і стукача Бориса Гордона, прообраз якого - Самуїл Гурвич, цивільний чоловік Аріадни Ефрон. І вона сама, і інші члени сім'ї Марини Цвєтаєвої з'являються в цій частині роману. Дмитро Биков не опускається до прямих історичних паралелей, але звучить цей роман на рідкість актуально.

Роман автора “Хмарного атласу” описує часи занепаду Ост-Індської компанії. Голландська факторія на Дедзіма - єдине "вікно в світ" для закритої Японії 18-го століття. Але навіть на цьому крихітному острівці іноземцям категорично заборонено вивчати японську і привозити християнські символи. Попереднього керівника факторії ловлять на розкраданнях і новий керуючий доручає непідкупному Якобу де Зуту навести порядок у фінансах.

Мені дуже подобається проза цього письменника, я навіть якось писав про “Брісбен”. Але найважливіший текст Водолазкіна - звичайно, “Лавр”. Травник Арсеній, що володіє цілющими здібностями, втрачає свою таємну кохану Устину і сина, які помирають під час пологів. Арсеній, нарікаючи, що Устина померла через нього, прагне спокутувати гріх. З неослабною любов'ю до Устини він протягом свого довгого життя мандрує світом, добираючись паломником до Єрусалиму, всюди зцілює людей, а, повертаючись, стає ченцем і пізніше схимником під ім'ям Лавр.

Пронизливий, сумний і дуже актуальний роман про занепад західної цивілізації і людську самотність. Як завжди в Вельбека, історія особистого фіаско, тотальної деградації відбувається на тлі заходу Західного світу, Євросоюзу і конкретно (не) улюбленої ним батьківщини - Франції. За фактом, книга - некролог, що оплакує пам'ять національного суверенітету, економіки і культури. За Вельбеком - це роман розради, який полягає не в замовчуванні болю, а в його вимові.

Роман Михайла Шишкіна - унікальний для сучасної російської літератури ХХI століття досвід осмислення війни і любові, яка сильніша за смерть. Книга являє собою листування двох закоханих. Герой пише з далекої війни, він бере участь в спільному поході росіян, американців, німців, японців і французів на Пекін для придушення повстання, відомого у нас як Боксерське на початку 20-го століття. Героїня проживає довге життя значно пізніше цієї війни, воно відображено в листах відсутньому коханому. Але листування - це ілюзія, адже листи не співпадають хронологічно, герої “не чують” один одного.

Головна тема всієї творчості нобелівського лауреата англійського письменника Кадзуо Ісігуро - це, звичайно, пам'ять, її хиткість і керованість. На мій погляд, найважливіша книга, особливо - для всіх пострадянських країн з їх очевидними проблемами в галузі історичної пам'яті і прийняття минулого. Середньовічна Англія незабаром після смерті короля Артура. Літнє подружжя Аксель і Беатріс - відправляються в подорож в пошуках сина, якого не бачили дуже багато років. Селище, де вони живуть, довгі роки покрито якимось дивним туманом, через який жителі не пам'ятають минуле і навіть забувають, що було з ними годину назад.